блокатор
блока́тор
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блокатор — -а, ч. Релейний пристрій для вмикання двох телефонних апаратів із різними номерами в одну абонентську лінію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блокатор — БЛОКА́ТОР, а, ч. 1. мед. Препарат, який блокує дію певних систем організму (наприклад больових рецепторів) або усуває небажану дію інших лікувальних препаратів. Словник української мови у 20 томах