блокатор
блока́тор
-а, ч.
Релейний пристрій для вмикання двох телефонних апаратів із різними номерами в одну абонентську лінію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
блока́тор
-а, ч.
Релейний пристрій для вмикання двох телефонних апаратів із різними номерами в одну абонентську лінію.