Значення в інших словниках
-
блудливий —
-а, -е, заст. Який відзначається статевою розпустою; розпусний. || Який має або виявляє ознаки розпусти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
блудливий —
БЛУДЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який відзначається статевою розпустою; розпусний. Жінки блудливої та збезчещеної вони [Ааронові сини] не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого (Біблія. Пер. І. Огієнка); // Який має або виявляє ознаки розпусти.
Словник української мови у 20 томах
-
блудливий —
див. розпусник
Словник синонімів Вусика
-
блудливий —
РОЗПУ́СНИЙ (який зневажає норми моралі), РОЗПУ́ТНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ розм., ГУЛЯ́ЩИЙ розм., БЕЗПУ́ТНИЙ розм.; ГРІХОВО́ДНИЦЬКИЙ розм., БЛУ́ДНИЙ заст., БЛУДЛИ́ВИЙ заст. (пов'язаний з статевою розпустою). Аксак..
Словник синонімів української мови
-
блудливий —
БЛУДЛИ́ВИЙ, а, е, заст. Який відзначається статевою розпустою; розпусний. Провчити надумали блудливого попа (Збан., Єдина, 1959, 133); // Який має або виявляє ознаки розпусти. До столу з блудливою усмішкою підбігла шинкарка і почала збирати на стіл начиння (Панч, Гомон. Україна, 1954, 72).
Словник української мови в 11 томах