Орфографічний словник української мови

блюзнірський

блюзні́рський

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блюзнірський — -а, -е. Прикм. до блюзнір. || Власт. блюзнірові. Блюзнірський вчинок. || Який виражає зневагу до чого-небудь святого, високого і т. ін.; цинічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блюзнірський — БЛЮЗНІ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до блюзні́р. [Прісцилла:] Прикро їй дивитися на те, що спокушає до думок блюзнірських (Леся Українка); // Власт. блюзнірові. Блюзнірський вчинок; // Який виражає зневагу до чого-небудь святого, високого і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. блюзнірський — Блюзні́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. блюзнірський — БЛЮЗНІ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до блюзні́р; // Власт. блюзнірові. [Прісцілла:] Прикро їй дивитися на те, що спокушає до думок блюзнірських (Л. Укр., II, 1951, 422); Блюзнірський вчинок; // Який виражає зневагу до чого-небудь святого, високого і...  Словник української мови в 11 томах
  5. блюзнірський — Блюзнірський, -а, -е Кощунскій, богохульный.  Словник української мови Грінченка