блюзнірський
блюзні́рський
-а, -е.
Прикм. до блюзнір.
|| Власт. блюзнірові. Блюзнірський вчинок.
|| Який виражає зневагу до чого-небудь святого, високого і т. ін.; цинічний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиблюзні́рський
-а, -е.
Прикм. до блюзнір.
|| Власт. блюзнірові. Блюзнірський вчинок.
|| Який виражає зневагу до чого-небудь святого, високого і т. ін.; цинічний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови