блідо —
Присл. до блідий 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
блідо —
БЛІ́ДО. Присл. до бліди́й 1–3. Маня стояла оперта на фортеп'яні й виглядала блідо (О. Кобилянська); Блідо горять радіолампи (Д. Ткач); Всміхається блідо й ніяково Таня: їй соромно своїх босих ніг (А.
Словник української мови у 20 томах
блідо —
блі́до світло(перша частина складних слів – назв кольорів)(ст): Блідо-рожева суконка зайняла місце в шафі поряд із Бабциним ко́мплєтом, який Мамця ще довгий час сама носила, а я, мала, майже з побожністю торкала коронкових рукавів (Авторка)||ясно-
Лексикон львівський: поважно і на жарт
блідо —
БЛІ́ДО. Присл. до бліди́й 1-3. Маня стояла оперта на фортеп’яні й виглядала блідо (Коб., III, 1956, 222); Блідо горять радіолампи (Ткач, Моряки, 1948, 131); Ще раз вибачай, ясочко моя, що так блідо описав тобі цю пам’ятну для мене подорож (Коцюб., III, 1956, 144).
Словник української мови в 11 томах