Орфографічний словник української мови

богема

боге́ма 1

іменник жіночого роду

люди, переважно з представників творчої інтелігенції, що ведуть безладний спосіб життя

збірн.

боге́ма 2

іменник жіночого роду

безладний спосіб життя, ́циганщина́

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. богема — -и, ж. 1》 збірн. Середовище творчих людей, перев. акторів, музикантів, художників, що живуть легковажно, безладно. 2》 перен. Безладність, неорганізованість у побуті представників такої інтелігенції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. богема — Циганщина  Словник чужослів Павло Штепа
  3. богема — БОГЕ́МА, и, ж. 1. збірн. Про творчу інтелігенцію, яка не має постійного джерела матеріального забезпечення і веде легковажний, часто невпорядкований спосіб життя. В п'єсі “Житейське море” опукло ..  Словник української мови у 20 томах
  4. богема — боге́ма (франц. boheme, букв. – циганщина) середовище буржуазного суспільства переважно з акторів, музикантів, художників, поетів, що ведуть безладний спосіб життя.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. богема — Боге́ма, -ми, -мі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. богема — БОГЕ́МА, и, ж. 1. збірн. У буржуазних країнах — матеріально незабезпечені люди з інтелігенції, переважно актори, музиканти, художники, що живуть легковажно, безладно. В п’єсі "Житейське море" опукло..  Словник української мови в 11 томах