богобудівник

богобудівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. богобудівник — -а, ч., іст. Прихильник або послідовник богобудівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. богобудівник — БОГОБУДІВНИ́К, а́, ч., іст. Прихильник або послідовник богобудівництва. Єретик-богобудівник замінює ортодоксальну релігію якоюсь власною вірою, можливо, не менш благодатною, ніж обітовання церкви (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. богобудівник — БОГОБУДІВНИ́К, а́, ч., іст. Прихильник або послідовник богобудівництва. Боротьба Леніна проти лікві даторів, одзовістів, махістів і богобудівників дістала гарячу підтримку в партійних організаціях Росії (Біогр. Леніна, 1955, 112).  Словник української мови в 11 томах