Словник української мови в 11 томах

богобудівник

БОГОБУДІВНИ́К, а́, ч., іст. Прихильник або послідовник богобудівництва.

Боротьба Леніна проти лікві даторів, одзовістів, махістів і богобудівників дістала гарячу підтримку в партійних організаціях Росії (Біогр. Леніна, 1955, 112).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. богобудівник — богобудівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. богобудівник — -а, ч., іст. Прихильник або послідовник богобудівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богобудівник — БОГОБУДІВНИ́К, а́, ч., іст. Прихильник або послідовник богобудівництва. Єретик-богобудівник замінює ортодоксальну релігію якоюсь власною вірою, можливо, не менш благодатною, ніж обітовання церкви (із журн.).  Словник української мови у 20 томах