богобудівництво — Орфографічний словник української мови

богобудівництво — -а, с., іст. Релігійно-філософська і літературна течія, що виникла в Росії після поразки революції 1905-1907 рр. у середовищі соціал-демократичної інтелігенції. Великий тлумачний словник сучасної мови
богобудівництво — БОГОБУДІВНИ́ЦТВО, а, с., іст. Філософсько-етична течія у середовищі російської соціал-демократії на початку XX ст. З певного погляду богобудівництво було спробою створити якусь нову релігію (з газ.). Словник української мови у 20 томах
богобудівництво — БОГОБУДІВНИ́ЦТВО, а, с. Ворожа марксизмові реакційна релігійно-філософська течія, що виникла в Росії після поразки революції 1905-1907 рр. у середовищі ідейно нестійкої соціал-демократичної інтелігенції. Словник української мови в 11 томах