Орфографічний словник української мови

божевілля

божеві́лля

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. божевілля — Нестяма, навіженство, шал, шаленство, сказ, нестям, безум, безумство, очманіння.  Словник синонімів Караванського
  2. божевілля — -я, с. 1》 Стан божевільного (у 1 знач.). 2》 розм. Нерозумний, нерозважний вчинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. божевілля — БОЖЕВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Стан божевільного (у 1 знач.). [Люцій:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! (Леся Українка); Квітки ж він полюбив до божевілля (В. Підмогильний); Нестямні очі його світилися божевіллям (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. божевілля — див. глупота  Словник синонімів Вусика
  5. божевілля — БЕЗУ́МСТВО (необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДСТВО рідше, БЕ́ЗУМ поет., БОЖЕВІ́ЛЛЯ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., НАВІЖЕ́НСТВО підсил. рідше, ШАЛ підсил. рідше.  Словник синонімів української мови
  6. божевілля — Божеві́лля, -лля, -ллю, -ллям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. божевілля — БОЖЕВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Стан божевільного (в 1 знач.). [Люцій:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! (Л. Укр., II, 1951, 436); Нестямні очі його світилися божевіллям (Довж., І, 1958, 360). 2. розм. Нерозумний, нерозважний вчинок.  Словник української мови в 11 томах
  8. божевілля — Божевілля, -ля с. Сумасшествіе.  Словник української мови Грінченка