бомжуватий — Орфографічний словник української мови

бомжуватий — БОМЖУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схожий на бомжа. Х. відчуває – до Святошина не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Словник української мови у 20 томах
бомжуватий — (-а, -е) жрм. Який зовнішнім виглядом, манерами, поведінкою нагадує бомжа. X. відчуває — до Святошино не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Процюк, Там, де поплутано кольори); Бомжуватий чоловік у лахмітті. Словник жарґонної лексики української мови