бомжуватий
(-а, -е) жрм. Який зовнішнім виглядом, манерами, поведінкою нагадує бомжа. X. відчуває — до Святошино не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Процюк, Там, де поплутано кольори); Бомжуватий чоловік у лахмітті.
Короткий словник жарґонної лексики української мови