бомжуватий

БОМЖУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Схожий на бомжа.

Х. відчуває – до Святошина не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Процюк);

Перед кіоском стояла бомжуватого вигляду жінка (з газ.);

Увагу міліціонера привернули двоє бомжуватих підлітків (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бомжуватий — бомжува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бомжуватий — (-а, -е) жрм. Який зовнішнім виглядом, манерами, поведінкою нагадує бомжа. X. відчуває — до Святошино не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Процюк, Там, де поплутано кольори); Бомжуватий чоловік у лахмітті.  Словник жарґонної лексики української мови