бомжувати

БОМЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

Бути бомжем; жити, як бомж.

Хлопці бомжували і на вокзалі, й у підвалах та на горищах житлових будинків (з газ.);

Нещасна жінка бомжує прямо в аеропорту (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бомжувати — бомжува́ти дієслово недоконаного виду бродяжити розм.  Орфографічний словник української мови
2. бомжувати — -ую, -уєш, розм. Вести спосіб життя бомжа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бомжувати — Ую, -уєш, недок. 1. Тинятися, не маючи житла. 2. Вдавати важке фінансове становище, відсутність житла, роботи тощо. А де ти зараз працюєш? — Та так, бомжую.  Словник сучасного українського сленгу
4. бомжувати — (-ую, -уєш) недок.; жрм. Не мати домівки; бродяжити. І не кажіть, що я бомжую — купив квартиру на даху я (заголовок статті, УМ, 26.01.1998). БСРЖ, 71.  Словник жарґонної лексики української мови