Великий тлумачний словник сучасної мови

бомжувати

бомжува́ти

-ую, -уєш, розм.

Вести спосіб життя бомжа.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бомжувати — бомжува́ти дієслово недоконаного виду бродяжити розм.  Орфографічний словник української мови
  2. бомжувати — БОМЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути бомжем; жити, як бомж. Хлопці бомжували і на вокзалі, й у підвалах та на горищах житлових будинків (з газ.); Нещасна жінка бомжує прямо в аеропорту (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бомжувати — Ую, -уєш, недок. 1. Тинятися, не маючи житла. 2. Вдавати важке фінансове становище, відсутність житла, роботи тощо. А де ти зараз працюєш? — Та так, бомжую.  Словник сучасного українського сленгу
  4. бомжувати — (-ую, -уєш) недок.; жрм. Не мати домівки; бродяжити. І не кажіть, що я бомжую — купив квартиру на даху я (заголовок статті, УМ, 26.01.1998). БСРЖ, 71.  Словник жарґонної лексики української мови