бомкання

бо́мкання

-я, с., розм.

Дія за знач. бомкати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. бомкання — бо́мкання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. бомкання — БО́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́мкати і звуки, утворювані цією дією. І туди [на острів] не долітав Дзвін глухий, нудний, безсилий, Теє бомкання сумнеє (Леся Українка); Відлунням котилося бомкання дзвона з церковної вежі (І.  Словник української мови у 20 томах
3. бомкання — БО́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́мкати і звуки, утворювані цією дією. І туди [на острів] не долітав Дзвін глухий, нудний, безсилий. Теє бомкання сумнеє (Л. Укр., IV, 1954, 177); Відлунням котилося бомкання дзвона з церковної вежі (Чендей, Вітер.., 1958, 188).  Словник української мови в 11 томах