бонна —
-и, ж., заст. Вихователька, перев. з іноземців, яку наймали до дітей у дворянських та буржуазних сім'ях.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бонна —
Вихователька, нянька
Словник чужослів Павло Штепа
бонна —
БО́ННА, и, ж., заст. Вихователька, перев. іноземка, яку наймали для дітей у дворянських і буржуазних сім'ях. Вона хотіла, щоб татко найняв до нього бонну (М. Коцюбинський); Катруся мала приходити тоді, коли Ядзя захоче з нею побавитись та надоїсть їй французька бонна (Н. Кобринська).
Словник української мови у 20 томах
бонна —
бо́нна (від франц. bonne – служниця) вихователька дітей в буржуазних або дворянських сім’ях.
Словник іншомовних слів Мельничука
бонна —
ВИХОВА́ТЕЛЬКА (жінка, що виховує, навчає дітей і молодь); ГУВЕРНА́НТКА заст., БО́ННА заст., МАДА́М розм., МІС розм. (домашня вихователька в дворянських родинах). Вона працювала вихователькою дитячого будинку (С.
Словник синонімів української мови
бонна —
Бо́нна, -ни; бо́нни, бонн і бо́ннів (ґувернантка)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бонна —
БО́ННА, и, ж., заст. У дореволюційній Росії — вихователька, переважно з іноземців, яку наймали до дітей у дворянських і буржуазних сім’ях. Вона хотіла, щоб татко найняв до нього бонну (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах