бравувати —
-ую, -уєш, недок. Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бравувати —
БРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість. Він [лейтенант] .. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І.
Словник української мови у 20 томах
бравувати —
бравува́ти (франц. braver) удавано зневажливо ставитися до небезпеки; виявляти показну сміливість, хизуватися.
Словник іншомовних слів Мельничука
бравувати —
БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯ розм., ХРАБРУВА́ТИ розм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯ заст.; КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОКО́ШИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
бравувати —
БРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість. Він [лейтенант] .. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (Багмут, Записки.., 1961, 4).
Словник української мови в 11 томах
бравувати —
рос. бравировать (фр. bravor) — удавано зневажливо ставитись до небезпеки; хизуватись, виявляти показну сміливість.
Eкономічна енциклопедія