бравувати
БРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість.
Він [лейтенант] .. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (Багмут, Записки.., 1961, 4).
Словник української мови (СУМ-11)