Орфографічний словник української мови

бральник

бра́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бральник — -а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бральник — БРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі. Бральники відпочивали на межі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бральник — БРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі.  Словник української мови в 11 томах