бральник

БРА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що бере льон або коноплі.

Бральники відпочивали на межі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бральник — бра́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бральник — -а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бральник — БРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі.  Словник української мови в 11 томах