бральник бра́льник -а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках бральник — бра́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови бральник — БРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі. Бральники відпочивали на межі (з газ.). Словник української мови у 20 томах бральник — БРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі. Словник української мови в 11 томах