бренькати —
-аю, -аєш, недок. 1》 Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. 2》 на чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бренькати —
БРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Те саме, що дзе́нькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Ю. Смолич); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Я. Гримайло); Діти стрибають, роялі бренькають, телевізори голосять... (А.
Словник української мови у 20 томах
бренькати —
ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ...
Словник синонімів української мови
бренькати —
Бре́нькати і бри́нькати, -каю, -каєш бри́нькати і бре́нькати, -каю, -каєш, -кають
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бренькати —
БРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Смолич, V, 1959, 201); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Грим, Син.., 1950, 122). 2. на чому.
Словник української мови в 11 томах
бренькати —
Бренькати, -каю, -єш гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати [брехня]. Св. Л. 288.
Словник української мови Грінченка