Значення в інших словниках
-
брильянтин —
-у, ч. 1》 Косметичний засіб для волосся. 2》 муз. Технічний вазелін для змащення рухомих трубочок та клапанів у мідних духових інструментах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
брильянтин —
БРИЛЬЯНТИ́Н, у, ч. Пахуча рідина, яку використовували для надання волоссю особливого блиску. Зняв [молодик] пальцем дещицю брильянтину із зачіски і обережно змастив замок (А. Крижанівський).
Словник української мови у 20 томах