брильянтин
брильянти́н
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брильянтин — -у, ч. 1》 Косметичний засіб для волосся. 2》 муз. Технічний вазелін для змащення рухомих трубочок та клапанів у мідних духових інструментах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брильянтин — БРИЛЬЯНТИ́Н, у, ч. Пахуча рідина, яку використовували для надання волоссю особливого блиску. Зняв [молодик] пальцем дещицю брильянтину із зачіски і обережно змастив замок (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах