Орфографічний словник української мови

бродило

броди́ло

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бродило — -а, с. 1》 спец. Фермент, що викликає бродіння. 2》 перен. Те, що викликає який-небудь процес, яке-небудь явище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бродило — БРОДИ́ЛО, а, с. 1. спец. Фермент, що викликає бродіння. 2. перен. Те, що викликає який-небудь процес, яке-небудь явище. Російська революція повинна була стати бродилом і прологом пролетарської революції (Іст. УРСР, І, 1953, 573).  Словник української мови в 11 томах