бродило

броди́ло

-а, с.

1》 спец. Фермент, що викликає бродіння.

2》 перен. Те, що викликає який-небудь процес, яке-небудь явище.

Значення в інших словниках

1. бродило — броди́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бродило — БРОДИ́ЛО, а, с. 1. спец. Фермент, що викликає бродіння. 2. перен. Те, що викликає який-небудь процес, яке-небудь явище. Російська революція повинна була стати бродилом і прологом пролетарської революції (Іст. УРСР, І, 1953, 573).  Словник української мови в 11 томах