Орфографічний словник української мови

брьохати

брьо́хати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. брьохати — -аю, -аєш, недок., розм. Поволі рухатися в чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоті, снігу і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брьохати — БРЬО́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Поволі рухатися в чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоті, снігу і т. ін.). Так і брьохав по воді (Сл. Гр.); В глибоких заметах брьохають коні (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. брьохати — див. іти; кидати; ходити  Словник синонімів Вусика
  4. брьохати — БРЕСТИ́ (іти по воді і взагалі по чомусь рідкому, вологому, грузькому); БРЬО́ХАТИ розм., БРЬО́ХАТИСЯ розм. (поволі брести); ЧВАЛА́ТИ розм., ЧАЛА́ПАТИ розм., ЧАЛА́ПКАТИ розм., ШЕЛЕ́ПАТИ діал., ШЕЛЕ́ПАТИСЯ діал. (брести з шумом).  Словник синонімів української мови
  5. брьохати — БРЬО́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Поволі рухатися в чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоті, снігу і т. ін.). Так і брьохав по воді (Сл. Гр.); В глибоких заметах брьохають коні (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах