Значення в інших словниках
-
брівонька —
-и, ж. Пестл. до брівка I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
брівонька —
БРІ́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до брі́вка¹. А в дівчини брівоньки, А в дівчини чорнії – Матуся дала (з народної пісні); Ви, зіроньки, гляньте на мої брівоньки, на мої квітоньки! (І. Нечуй-Левицький); – Я сказав їй: золота! Гнівно брівоньки зламалися. Одвернулася. Пішла (П. Тичина).
Словник української мови у 20 томах
-
брівонька —
див. брова
Словник синонімів Вусика
-
брівонька —
Брі́вонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
брівонька —
БРІ́ВОНЬКА, и, жін. Пестл. до брівка 1. Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо?.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 49); А в дівчини брівоньки, А в дівчини чорнії — Матуся дала (Українські народні ліричні пісні, 1958, 86); — Я сказав їй: золота!...
Словник української мови в 11 томах
-
брівонька —
Брівка, брівонька, -ки ж. ум. отъ брова.
Словник української мови Грінченка