бріолін

бріолі́н

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. бріолін — -у, ч. Те саме, що брильянтин (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бріолін — БРІОЛІ́Н, у, ч. Засіб для догляду за волоссям та надання йому блиску. Випадкові свідки зраділи, побачивши, що Джон, намазавши волосся бріоліном, як у фільмі “Бріолін”, спеціально для Елли Блю танцював і співав мелодії з цього мюзиклу (із журн.).  Словник української мови у 20 томах