бріолін
бріолі́н
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бріолін — -у, ч. Те саме, що брильянтин (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бріолін — БРІОЛІ́Н, у, ч. Засіб для догляду за волоссям та надання йому блиску. Випадкові свідки зраділи, побачивши, що Джон, намазавши волосся бріоліном, як у фільмі “Бріолін”, спеціально для Елли Блю танцював і співав мелодії з цього мюзиклу (із журн.). Словник української мови у 20 томах