1. Словник української мови у 20 томах

бріолін

БРІОЛІ́Н, у, ч.

Засіб для догляду за волоссям та надання йому блиску.

Випадкові свідки зраділи, побачивши, що Джон, намазавши волосся бріоліном, як у фільмі “Бріолін”, спеціально для Елли Блю танцював і співав мелодії з цього мюзиклу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бріолін — бріолі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бріолін — -у, ч. Те саме, що брильянтин (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови