бріолін
бріолі́н
-у, ч.
Те саме, що брильянтин (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бріолін — бріолі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бріолін — БРІОЛІ́Н, у, ч. Засіб для догляду за волоссям та надання йому блиску. Випадкові свідки зраділи, побачивши, що Джон, намазавши волосся бріоліном, як у фільмі “Бріолін”, спеціально для Елли Блю танцював і співав мелодії з цього мюзиклу (із журн.). Словник української мови у 20 томах