бублейниця —
-і. Жін. до бублейник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бублейниця —
БУБЛЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до бубле́йник. Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці (Г. Квітка-Основ'яненко); Тетяна, пишна й рум'яна, гладка бублейниця, наступає (І. Кочерга); – Тпру, тпру! – схопив [Ясь] за віжки і зупинив кобилу вже у ряду бублейниць (Василь Шевчук).
Словник української мови у 20 томах
бублейниця —
Бубле́йниця і бубле́чниця, -ці, -цею, -це! -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бублейниця —
БУБЛЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до бублейник. Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці (Кв.-Осн., II, 1956, 10); Тетяна, пишна й рум’яна, гладка бублейниця, наступає (Коч., І, 1956, 512).
Словник української мови в 11 томах