бублейниця
БУБЛЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до бублейник.
Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці (Кв.-Осн., II, 1956, 10);
Тетяна, пишна й рум’яна, гладка бублейниця, наступає (Коч., І, 1956, 512).
Словник української мови (СУМ-11)БУБЛЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до бублейник.
Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці (Кв.-Осн., II, 1956, 10);
Тетяна, пишна й рум’яна, гладка бублейниця, наступає (Коч., І, 1956, 512).
Словник української мови (СУМ-11)