будочник —
-а, ч. 1》 Залізничний сторож. 2》 заст. Постовий поліцай, що наглядав за порядком на вулицях і мав свою будку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
будочник —
БУ́ДОЧНИК, а, ч. 1. Залізничний сторож. Будочник зняв з полички згорнуті прапорці й вийшов на рейки (П. Панч); Вийшов будочник, посвітив ліхтарем, сонно поглянув услід проїжджим .. і опустив шлагбаум (Б. Левін). 2. заст.
Словник української мови у 20 томах
будочник —
СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст.
Словник синонімів української мови
будочник —
БУ́ДОЧНИК, а, ч. 1. Залізничний сторож. Будочник зняв з полички згорнуті прапорці й вийшов на рейки (Панч, Солом. дим, 1929, 54). 2. заст. Постовий поліцай, що наглядав за порядком на вулицях і мав свою будку.
Словник української мови в 11 томах