Орфографічний словник української мови

бульдог

бульдо́г 1

іменник чоловічого роду, істота

порода собак

бульдо́г 2

іменник чоловічого роду

револьвер

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бульдог — -а, ч. 1》 Собака особливої породи з великою тупою мордою, широкими грудьми та короткими товстими лапами. 2》 Невеликий короткоствольний револьвер із набоями великого калібру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бульдог — БУЛЬДО́Г, а, ч. 1. Порода собак із великою тупою мордою, широкими грудьми та короткими товстими лапами. Стегнові кістки англійського бульдога і російського хорта містять найменшу кількість кальцію і найбільшу кількість фосфору (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бульдог — БУЛЬДО́Г, а, ч. 1. Собака особливої породи з великою тупою мордою, широкими грудьми та короткими товстими лапами. Була там [на псарні] сотня тої з’їжні: ..Хорти, бульдоги (Фр., X, 1954, 343); *У порівн. Кілька броньовиків.. лічаться балкою.  Словник української мови в 11 томах