Орфографічний словник української мови

бульмастиф

бульмасти́ф

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бульмастиф — -а, ч. Порода службових собак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бульмастиф — БУЛЬМАСТИ́Ф, а, ч. 1. Порода службових собак, отримана шляхом схрещування бульдога і мастифа. Бульмастиф дуже спокійний, уважний, недовірливий до сторонніх, має почуття власної гідності (з наук.-попул. літ.); Бульмастиф був виведений у середині XIX ст.  Словник української мови у 20 томах