бульмастиф

БУЛЬМАСТИ́Ф, а, ч.

1. Порода службових собак, отримана шляхом схрещування бульдога і мастифа.

Бульмастиф дуже спокійний, уважний, недовірливий до сторонніх, має почуття власної гідності (з наук.-попул. літ.);

Бульмастиф був виведений у середині XIX ст. у Великобританії (з наук.-попул. літ.).

2. Собака цієї породи.

Бульмастиф люто кидався на загорожу і аж заходився від гавкоту (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бульмастиф — бульмасти́ф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бульмастиф — -а, ч. Порода службових собак.  Великий тлумачний словник сучасної мови