бульмастиф

бульмасти́ф

-а, ч.

Порода службових собак.

Значення в інших словниках

1. бульмастиф — бульмасти́ф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бульмастиф — БУЛЬМАСТИ́Ф, а, ч. 1. Порода службових собак, отримана шляхом схрещування бульдога і мастифа. Бульмастиф дуже спокійний, уважний, недовірливий до сторонніх, має почуття власної гідності (з наук.-попул. літ.); Бульмастиф був виведений у середині XIX ст.  Словник української мови у 20 томах