Значення в інших словниках
-
бунчук —
[бунчук] -ука, м. (на) -уку, мн. -уки, -ук'іў
Орфоепічний словник української мови
-
бунчук —
(тур. boncuk) — ударний інструмент турецького походження, металевий фігурний стовбур з відгалуженнями, до якого жорстко прикріплені ліра з металевими пластинками, дуга та півмісяці, а також підвішені кінські хвости, бубонці та дзвоники...
Словник-довідник музичних термінів
-
бунчук —
-а, ч. 1》 іст. Булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою-китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) та Україні (як ознака влади гетьманів).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бунчук —
БУНЧУ́К, а́, ч. 1. іст. Булава з металевою кулькою на кінці і прикрасою-китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) і в Україні (як ознака влади гетьманів).
Словник української мови у 20 томах
-
бунчук —
Військова регалія, символ гетьманської влади
Словник застарілих та маловживаних слів
-
бунчук —
1. військова регалія, що складалася з палиці з кулею, вістрям або ін. прикрасою на верхівці, до якої прикріплювали волосся турів чи коней та дві, як правило, срібні, китиці; використовувався у деяких кочових племен та народів, у Туреччині, Польщі...
Універсальний словник-енциклопедія
-
бунчук —
ЖЕЗЛ (особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища тощо); БУЛАВА́ (з кулястим потовщенням на кінці); ПАТЕРИ́ЦЯ (перев. у священнослужителів); БУНЧУ́К іст.
Словник синонімів української мови
-
бунчук —
Бунчу́к, -ка́; бунчуки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бунчук —
БУНЧУ́К, а́, ч. 1. іст. Булава з металевою кулькою на кінці і прикрасою-китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) і на Україні (як ознака влади гетьманів).
Словник української мови в 11 томах
-
бунчук —
Бунчук, -ка м. 1) Одинъ изъ знаковъ гетманскаго достоинства: древко съ металлическимъ яблокомъ на концѣ, подъ которымъ свѣшивался лошадиный хвостъ. Козаки добре зробили: бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. Мет. 398.
Словник української мови Грінченка