Орфографічний словник української мови

буркотання

буркота́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. буркотання — -я, с. Дія за знач. буркотати і звуки, утворювані цією дією. Буркотання голубів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буркотання — БУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. буркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням: – А так, так, так! Так йому треба (І. Франко); Буркотання голубів.  Словник української мови у 20 томах
  3. буркотання — БУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. буркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням: — А так, так, так! Так йому треба (Фр., IV, 1950, 237); Буркотання голубів.  Словник української мови в 11 томах