буркотати —
БУРКОТІТИ, див. БУБОНІТИ.
Словник синонімів Караванського
буркотати —
-очу, -очеш і буркотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 перех. і без додатка.Говорити тихо і невиразно. || Говорити невиразно і сердито, висловлюючи невдоволення ким-, чим-небудь; бурчати. 2》 неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буркотати —
БУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, БУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. що і без дод. Говорити тихо і невиразно. – Ви, діточки (до мене та до Катрі), не слухайте, що стара буркоче (Марко Вовчок); Чоловічий голос щось буркотить та буркотить...
Словник української мови у 20 томах
буркотати —
див. говорити
Словник синонімів Вусика
буркотати —
Буркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і буркоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
буркотати —
БУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і БУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. перех. і без додатка. Говорити тихо і невиразно. — Ви, діточки (до мене та до Катрі), не слухайте, що стара буркоче (Вовчок, VI, 1956, 298); Край відчиненого вікна майстерні Мічурін...
Словник української мови в 11 томах