буркотання

БУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. буркота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням: — А так, так, так! Так йому треба (Фр., IV, 1950, 237);

Буркотання голубів.

Значення в інших словниках

1. буркотання — буркота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. буркотання — -я, с. Дія за знач. буркотати і звуки, утворювані цією дією. Буркотання голубів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буркотання — БУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. буркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням: – А так, так, так! Так йому треба (І. Франко); Буркотання голубів.  Словник української мови у 20 томах