1. Словник української мови в 11 томах

буркотання

БУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. буркота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням: — А так, так, так! Так йому треба (Фр., IV, 1950, 237);

Буркотання голубів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркотання — буркота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. буркотання — -я, с. Дія за знач. буркотати і звуки, утворювані цією дією. Буркотання голубів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буркотання — БУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. буркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням: – А так, так, так! Так йому треба (І. Франко); Буркотання голубів. Словник української мови у 20 томах