бурунити —
-ить, недок., рідко. 1》 перех. Здіймати на воді хвилі, буруни; хвилювати. 2》 неперех. Здійматися хвилями, бурунами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бурунити —
БУРУ́НИТИ, ить, недок. 1. що і без дод. Здіймати на воді хвилі, буруни; хвилювати. – Вітер шугав, як навіжений, бурунив воду і сіяв густим холодним дощем (Д. Ткач); * Образно. – Знаю, знаю, де в молодих хлопців бурунить! – весело підхопив слідчий (О.
Словник української мови у 20 томах