Орфографічний словник української мови

буслиха

бусли́ха

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. буслиха — -и, ж. Самиця бусла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буслиха — БУСЛИ́ХА, и, ж. Самка бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
  3. буслиха — БУСЛИ́ХА, и, ж. Самиця бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (Мал., І, 1956, 279).  Словник української мови в 11 томах