буслиха
БУСЛИ́ХА, и, ж. Самиця бусла.
Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (Мал., І, 1956, 279).
Словник української мови (СУМ-11)БУСЛИ́ХА, и, ж. Самиця бусла.
Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (Мал., І, 1956, 279).
Словник української мови (СУМ-11)