Словник української мови в 11 томах

буслячий

БУСЛЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що буслиний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. буслячий — бусля́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. буслячий — -а, -е. Те саме, що буслиний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буслячий — БУСЛЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що бусли́ний. На багатьох дубах чорніли буслячі гнізда (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  4. буслячий — Бусли́нний і бусля́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. буслячий — Буслиний, буслячий, -а, -е Относящійся къ аисту.  Словник української мови Грінченка